розкидання

1. Дія за значенням дієслова “розкидати” — розміщення, розподіл або розпорошення когось, чогось у різних місцях, часто безладно або на великій площі.

2. (перен.) Неохайне, безладне розташування або розміщення предметів; стан, коли речі розкидані.

3. (перен., розм.) Розтрата, марнування чогось (часу, грошей, сил тощо) без користі або безладно.

4. (мат., техн.) Міра відхилення значень випадкової величини від її середнього значення; дисперсія.

Приклади:

Приклад 1:
Отже, незважаючи на утворюва- не тепловим рухом „розкидання” атомів, цей рух водночас сприяє переважній орі є- нтації магнітних атомів у напрямку зовні- шнього магнітного поля, оскільки саме по собі магнітне поле може спричинювати лише процесію maP  навколо напрямку B  . Магнітний момент maP  окремого атома має величину ~ Тл Дж10 23− , але су – купна дія м агнітних моментів усіх атомів, що містяться в одиниці об’єму речовини приводить до ефекту намагнічування, що значно перевищує діамагнітний ефект.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”