розподіл

1. Дія за значенням дієслова «розподіляти»; поділ чогось між кількома суб’єктами, призначення частин чогось різним особам, групам чи місцям.

2. Результат такої дії; система, спосіб або порядок, за яким щось поділено, розміщено або призначено.

3. У математиці, статистиці та економіці — закон, який описує можливі значення випадкової величини та ймовірності їх появи; розміщення часток, одиниць сукупності за певною ознакою.

4. У політичній економії — одна з фаз суспільного відтворення, що полягає у поділі результатів виробництва (доходів, благ) між класами, соціальними групами та окремими членами суспільства.

Приклади вживання

Приклад 1:
Розподіл підприємств за величиною інвестицій в логістику (у відсотках від кількості фірм) Щодо видатків на складування та транспорт, то ситуація є подібна, оскільки 42% фірм призначають ці кошти на спорудження чи модернізацію складової бази, а 38% – на розвиток транспорту. Такі дані вказують на тенденцію підприємств до раціоналізації своєї логістичної діяльності насамперед шляхом зміцнення інформаційної бази логістичного управління, а вже потім – вдосконалення транспортного та складського складників.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Максвелл теорети чно розв’язав задачу про розподіл молекул ідеального газу за швидкостями поступального руху. Він встановив закон, що дає змогу визна- чити, яка кількість молекул dn із загальної кількості n молекул ідеального газу в од и- ниці об’єму мають при даній температурі швидкості, які л ежать в інтервалі від υ до υυ d+ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Розподіл, який визначає кількість молекул, відносні швидкості яких лежать в межах від вυ до вв dυυ + , м а є т а к и й виг- ляд: ( ) ( ) ввввв ndfdne4dn 2в 2 υυυυ π υ υ == − . Знайдемо середню відносну шви д- кість молекул ідеального газу: ( ) ><==>=< ∫ ∞ υπυυυυ 2m kT82df 00 вввв , де >< υ – середня арифметична шви д- кість. --- Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"

Частина мови: іменник (однина) |