Значення
-
Жінка, яка причетна до розколу в релігійній громаді чи церкві, послідовниця розколу (схизми).
-
(переносно) Жінка, яка вносить розбрат, роз’єднує когось, є причиною непорозуміння або розладу в колективі, родині тощо.
-
(іст., заст.) Представниця старообрядництва (старовірства) в Російській імперії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкольниця, р. розкольниці, д. розкольниці, з. розкольницю, о. розкольницею, м. розкольниці, к. розкольнице