розпорошення

1. Дія за значенням дієслова “розпорошити” — розкидання, розсипання чогось дрібними частинками в різні боки; перетворення на порох, на дрібні частки.

2. Стан за значенням дієслова “розпорошитися” — розкиданість, розсипаність дрібних частинок; роздробленість, відсутність єдності, концентрації (наприклад, зусиль, уваги, ресурсів).

3. (фіз.) Явище розсіювання частинок, хвиль або променів при їхній взаємодії з середовищем або перешкодами.

Приклади вживання

Приклад 1:
Два чергових тягали «бачок» межи рядами, а черпаковий крутив у ньому несамовито черпаком, ганяючи гущу, щоб вона весь час була в стані розпорошення. А люди сиділи з мисками в руках й, витягнувши шиї та ковтаючи слину, пильно стежили за кожним рухом черпака.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |