Стан, коли щось заплутане, переплетене або ускладнене; наявність хаотичних зв’язків, перешкод або непорозумінь, що утруднюють розуміння, розв’язання чи проходження.
обплутаність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Стан, коли щось заплутане, переплетене або ускладнене; наявність хаотичних зв’язків, перешкод або непорозумінь, що утруднюють розуміння, розв’язання чи проходження.
Відсутні