1. У християнській релігії та міфології — верховний дух зла, втілення пекельної сили, головний ворог Бога та людей; сатана, чорт, лукавий.

2. Переносно — про людину, яка втілює злі якості, є джерелом зла, пакості або хитрощів; негідник, лиходій.

3. У фразеологізмах та розмовній мові — вживається для посилення виразу здивування, незадоволення, заперечення (наприклад: “хто його знає”, “куди його діло”, “якого диявола”).

1. Дерев’яна або металева жердина, що з’єднує віз чи возик з упряжним тварин (конем, волами тощо) і слугує для керування та тяги.

2. У техніці — деталь, стрижень або важіль, що передає рух між частинами механізму (наприклад, у паровозі, насосі).

3. Переносно — про людину, яка виконує важку, одноманітну або невдячну роботу; робітник-тягляр.

1. Дерев’яна або металева жердина, що з’єднує віз чи коляску з упряжжю (хомутом, шлеєю) і слугує для керування конем або іншою тягловою твариною.

2. У техніці — важіль, стрижень або балка, що передає рух або зусилля між частинами механізму (наприклад, дишель локомотива, трактора).

3. Розмовне позначення довгої та тонкої людини або предмета.

1. Молода рослина, що виросла з насінини в природних умовах (не вирощена в розсаднику), яку використовують як підщепу для культурних сортів плодових дерев.

2. Дика рослина, переважно дерево або кущ, що виросла самосівом або від кореневої паростки, на відміну від культурної, сортової.

3. Переносно: про невиховану, некультурну, грубу або дикувату людину.

1. Молодий деревний пагін, що виростає з кореня або підщепи плодового дерева, зазвичай дикої форми, який використовують як підщепу для культурних сортів.

2. Дика рослина (дерево або кущ), що виросла з насіння, на відміну від саджанця, вирощеного в розсаднику; також саме таке дике дерево, що служить основою для щеплення культурного сорту.

3. Переносно: про дику, невиховану, некультурну або сором’язливу, замкнуту людину.

1. Дика рослина (переважно плодова), що виросла без участі людини, а також її плід.

2. Сорт культурних плодових дерев, вирощених із насіння, а не прищеплених.

3. Розм. Про дику, невиховану, некультурну людину.

4. Розм. Про дуже сильний, несамовитий вітер, заметіль.

5. Заст. У народній медицині: віспа.

1. М’ясо диких тварин (звірів або птахів), що використовується в їжу.

2. (переносно) Про людину, яка поводиться грубо, невиховано, по-звірячому.

1. Дика тварина, зокрема дикий кабан або дикий кінь, що народився та живе в природних умовах, на відміну від свійських тварин.

2. Дика рослина, що виросла самосійно в природі або здичавіла культурна рослина.

3. Переносно: про людину, яка веде відлюдний, некомунікабельний спосіб життя, уникає суспільства або відрізняється грубими, невихованими манерами.

1. Дикі, неокультурені рослини, що ростуть у природному середовищі без участі людини.

2. Плоди або ягоди, зібрані з дикорослих рослин.

3. Переносно — про щось грубе, неотесане, некультурне або про людину з відповідними рисами.

1. Власна назва села в Україні, зокрема у Львівській області.

2. Рідкісне вживання як загальний термін для позначення дикого стану, неторованості, одичалості (за аналогією до “дичі”).