Спеціалізоване судно або плавучий засіб, призначений для глибинних робіт на водних шляхах — поглиблення, очищення чи розширення дна річок, каналів, портів, а також для видобутку піску, гравію чи корисних копалин з-під води.

Технічна машина або механізм (наприклад, земснаряд, екскаватор), що використовується для виймання ґрунту з-під води з метою поглиблення дна водойми або водотоку.

1. Гідротехнічна робота з поглиблення дна водойм (річок, озер, каналів, морських акваторій) шляхом видалення ґрунту, мулу або скельних порід для створення або підтримання необхідних судноплавних глибин, збільшення об’єму водосховища або з іншими цілями.

2. Комплекс технологічних операцій та процесів, що здійснюються за допомогою спеціальних суден (дноуглибних снарядів, земснарядів) або механізмів для виїмки та видалення ґрунту з підводної частини водойми.

3. Результат днопоглиблювальних робіт — поглиблена ділянка дна, створений або відновлений фарватер, канал тощо.

1. Гідротехнічна робота з поглиблення дна водойми (річки, каналу, порту тощо) для поліпшення судноплавства, збільшення глибини або видалення наносів.

2. Технологічний процес або комплекс заходів з виїмки ґрунту, мулу, піску з дна водойми за допомогою спеціальних снарядів (дночерпалок, земснарядів).

3. Результат такої роботи — ділянка водойми зі штучно збільшеною глибиною.

1. Спеціалізована машина або механізм, призначений для очищення дна водойм (ставків, каналів, штучних резервуарів) від мулу, ілу, відкладень та сміття.

2. Робітник, який займається очищенням дна водойми або різних резервуарів від наносів та забруднень (застосування цього значення рідкісне).

1. Нижня поверхня, основа посудини, резервуара чи будь-якого заглиблення, що безпосередньо контактує з тим, що в ньому міститься.

2. Тверда поверхня водойми (річки, озера, моря) або іншого природного чи штучного басейну, вкрита ґрунтом, мулом, піском тощо.

3. Перен. Найнижчий, мінімальний рівень чогось, найгірший стан; крайній ступінь занепаду, деградації.

4. Перен. Соціальні прошарки суспільства, що перебувають на найнижчому щаблі, представники декласованих елементів.

5. Техн. Нижня, часто горизонтальна частина або деталь конструкції, що слугує основою, опорою (наприклад, дно циліндра, дно снаряда).

1. Нижня частина човна, судна або іншого плавзасобу, що безпосередньо стикається з водою; дно.

2. Нижня, основна частина певної порожнистої конструкції, ємності або предмета (наприклад, бочки, цистерни, ванни тощо).

3. (переносно) Найнижчий, принизливий стан чогось; дно (наприклад, соціальне днище, моральне днище).

4. (спеціальне) Нижня горизонтальна поверхня, платформа або елемент конструкції в техніці, будівництві, гірничій справі (наприклад, днище кар’єру, днище доменної печі).

Дниця — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

1. Днинка — зменшувально-пестлива форма від слова “днина”, що означає невеликий проміжок часу, короткий період або незначну частину доби.

2. Днинка — рідковживана назва для позначення невеликої щоденної газети, інформаційного бюлетеня або короткої хроніки подій за день.

3. Днинка — у спеціальному контексті може вживатися як власна назва (топонім) невеликого населеного пункту, місцевості або об’єкта, хоча зафіксованих стандартних географічних назв із таким написанням в Україні немає.

1. (заст.) День, денний час, світла частина доби.

2. (діал.) Плата за один день роботи; поденна плата.

3. (діал.) Вимірювання, оцінка чогось днями (наприклад, відстані).

Дмучка — власна назва української народної казки, відомої також під назвою «Кривенька качечка», сюжет якої побудований навколо пошуків головною героїнею втраченого персня, захованого в качці («дмухнула — качка знялася»).

Дмучка — власна назва персонажа згаданої казки, якою часто називають головну героїню (напр., царівну), що вміє перетворюватися на качку або виконує дію «дмухнути» для здійснення чарів.