1. Розмовна назва пристрою для створення потоку повітря (вентилятора, фена, компресора тощо).

2. Заст. Те саме, що дульце (частина духового музичного інструменту, в яку дмуть).

3. Перен., розм. Про людину, яка схильна до хвастощів, бахвальства або яка легко піддається на вмовляння, лестощі.

1. Дія за значенням діяльного дієслова “дмухати” — створення потоку повітря видимим рухом губ або за допомогою пристосувань.

2. (у переносному значенні) Легке, повільне віяння, повітряний потік (про вітер, вітерець).

3. (розм.) Процес інтенсивного дихання, задишка від втоми, хвороби тощо.

1. (у літературі) назва одного з жанрів давньої української літератури — повчального твору, що містить опис якоїсь події, часто з елементами дидактики та алегорії.

2. (застаріле) те саме, що “вість”, “звістка”, “повідомлення”.

1. Приміщення в православному та греко-католицькому храмі, розташоване з південного боку від вівтаря, де зберігаються священні одяги (ризи), церковне начиння та книги, що використовуються під час богослужіння.

2. Сховище або шафа для зберігання церковного начиння та риз у християнському храмі.

Дружина диякона в християнській церкві.

Жінка, яка в деяких християнських конфесіях (наприклад, у протестантизмі) має особливе служіння в громаді, аналогічне дияконському, часто пов’язане з благодійністю та опікою.

1. У православній та католицькій церквах: нижчий ступінь священнослужителя, помічник священника під час богослужіння, який має право читати Євангеліє, співати та здійснювати деякі інші дії, але не може самостійно відправляти таїнства.

2. У протестантських церквах: обрана церковна особа, яка відає господарськими та благодійними справами громади.

1. Приналежний дияволу, властивий дияволу; такий, що стосується диявола.

2. У переносному значенні — дуже злий, підступний, жорстокий; такий, що нагадує диявола своїми вчинками або характером.

1. Жіночий відповідник до слова “диявол”; жінка або жіноча істота, що уособлює злі сили, злість, лукавство або спокусу; чортівка, бісиха.

2. У переносному значенні — про злу, підступну, лукаву жінку або дівчину.

3. У міфології та фольклорі — жіночий демон, злий дух у жіночому образі.

1. Жіночий демон, зла душа або потвора в міфології та фольклорі, що втілює злі сили; жіночий відповідник диявола.

2. Переносно: зла, підступна, хитра жінка; відьма (у значенні злої жінки).

1. Зменшувально-пестливе від “диявол”: маленький диявол, чортеня.

2. Переносно: про пустотливого, неслухняного, жваву дитину або молодого чоловіка.