Значення
- (Релігія) –
У православній та католицькій церквах: нижчий ступінь священнослужителя, помічник священника під час богослужіння, який має право читати Євангеліє, співати та здійснювати деякі інші дії, але не може самостійно відправляти таїнства.
- (Релігія) –
У протестантських церквах: обрана церковна особа, яка відає господарськими та благодійними справами громади.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. диякон, р. диякона, д. дияконові, з. диякона, о. дияконом, м. дияконі, к. дияконе