Диціан — у хімії: застаріла назва діціану, газоподібної сполуки (CN)₂, що є отруйним безбарвним газом із запахом мигдалю.

Диціан — у техніці: застаріла назва діціану, який використовувався в процесах ціанування металевих поверхонь для підвищення їхньої твердості та зносостійкості.

Дицирконіл — хімічна сполука, катіон з формулою Zr₂C, що складається з двох атомів цирконію та одного атома вуглецю; стабільний у газовій фазі та у вигляді ліганду в координаційних сполуках.

Дициклопентадієн — органічна сполука, поліциклічний вуглеводень, що складається з двох сполучених молекул циклопентадієну; безбарвна кристалічна речовина з характерним запахом, важлива сировина в промисловому органічному синтезі.

Дициклогексиламін — органічна сполука, вторинний амін, у якому атом азоту пов’язаний з двома циклогексильними замісниками; безбарвна рідина з рибним запахом, що використовується в органічному синтезі як основа та як сировина для виробництва інших хімічних речовин.

Дицефалія — вроджена вада розвитку, при якій у людини або тварини спостерігається наявність двох окремих голів на одному тулубі; різновид поліцефалії.

1. Органічна сполука з групи дікетонів, що має формулу CH₃–CO–CO–CH₃; безбарвна рідина з характерним запахом вершкового масла, що використовується як ароматизатор у харчовій промисловості (наприклад, для маргарину, мікрохвильового попкорну).

2. Загальна назва для класу сполук, що містять дві карбонільні групи (C=O), розділені двома атомами вуглецю.

1. Власна назва філософської концепції, запропонованої українським філософом Дмитром Донцовим, яка ґрунтується на ідеї активного, вольового започаткування та утвердження національної ідеї, культури й державності шляхом дій еліти, що не зважає на обставини та опір.

2. Загальна назва ідеології та політичної практики, що випливає з цієї концепції, характеризується радикальним націоналізмом, авторитаризмом, культом сили, волі та героїзму, а також відстоюванням ролі провідної меншини (аристократії духу) в історії.

1. Фізіологічний процес вдихання та видихання повітря живими організмами, що забезпечує газообмін; дихання.

2. (у техніці) Періодичне незначне змінення параметрів (наприклад, тиску, частоти) в системі, що працює.

3. (переносно) Легке, ледь помітне коливання, рух, ознака прояву чогось (наприклад, дихтіння вітру).

Дихроїт — мінерал, різновид кордієриту, який характеризується сильним дихроїзмом (здатністю змінювати колір залежно від кута спостереження).

1. Оптична властивість деяких анізотропних кристалів, поляризаційних плівок та інших середовищ, що полягає в здатності розщеплювати світловий промінь на дві хвилі з взаємно перпендикулярними площинами поляризації, які поширюються з різними швидкостями і мають різне поглинання, що призводить до сприйняття різного кольору залежно від орієнтації кристала або поляризації світла.

2. У мінералогії — різниця в кольорі мінералу при розгляді в напрямках різних оптичних осей, що є проявом плеохроїзму; частіше вживається для опису двоосьових кристалів.