дияконник

[dɪjɑkonnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Релігія) –

    Приміщення в православному та греко-католицькому храмі, розташоване з південного боку від вівтаря, де зберігаються священні одяги (ризи), церковне начиння та книги, що використовуються під час богослужіння.

  2. (Релігія) –

    Сховище або шафа для зберігання церковного начиння та риз у християнському храмі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дияконник, р. дияконника, д. дияконникові, з. дияконник, о. дияконником, м. дияконникові, к. дияконнику

Більше записів