1. (заст.) День, денний час, світла частина доби.
2. (діал.) Плата за один день роботи; поденна плата.
3. (діал.) Вимірювання, оцінка чогось днями (наприклад, відстані).
днина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ти, бабо, десь, каже ї небіщик, ще спиш, а то вже днина. Ей де, каже, днина!
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Тоді він знов схилив голову над своїми зошитами та книжками… III Отак пішло життя, днина за дниною, через увесь серпень. Лаговський зараз-таки зранку був брався до своєї роботи, забуваючи і про їжу, і про відпочинок, аж доки сама природа-володар нагадувала йому, що треба чогось з’їсти або на скількись хвилин спочити мозком та полежати в ліжку або піти подихати хоч півгодини чистим повітрям.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |