дичко

1. Молодий деревний пагін, що виростає з кореня або підщепи плодового дерева, зазвичай дикої форми, який використовують як підщепу для культурних сортів.

2. Дика рослина (дерево або кущ), що виросла з насіння, на відміну від саджанця, вирощеного в розсаднику; також саме таке дике дерево, що служить основою для щеплення культурного сорту.

3. Переносно: про дику, невиховану, некультурну або сором’язливу, замкнуту людину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |