дичко

Значення

1. (Ботаніка) –

   Молодий деревний пагін, що виростає з кореня або підщепи плодового дерева, зазвичай дикої форми, який використовують як підщепу для культурних сортів.

2. (Ботаніка) –

   Дика рослина (дерево або кущ), що виросла з насіння, на відміну від саджанця, вирощеного в розсаднику; також саме таке дике дерево, що служить основою для щеплення культурного сорту.

3. (Психологія) –

   Переносно: про дику, невиховану, некультурну або сором’язливу, замкнуту людину.

Правопис та відмінювання