дичок

1. Молода рослина, що виросла з насінини в природних умовах (не вирощена в розсаднику), яку використовують як підщепу для культурних сортів плодових дерев.

2. Дика рослина, переважно дерево або кущ, що виросла самосівом або від кореневої паростки, на відміну від культурної, сортової.

3. Переносно: про невиховану, некультурну, грубу або дикувату людину.

Приклади:

Приклад 1:
Марія, чути, варить сливове повидло, бо пахне аж сюди, в айстри, та й оси поскидалися роями з груш-дичок до Маріїної возниці. А Васюта дере пір’я – подушки буде робити внучці, навесні весілля.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”