дичка

[dɪt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Дика рослина (переважно плодова), що виросла без участі людини, а також її плід.

  2. (Ботаніка) –

    Сорт культурних плодових дерев, вирощених із насіння, а не прищеплених.

  3. (Соціологія) –

    Розм. Про дику, невиховану, некультурну людину.

  4. (Метеорологія) –

    Розм. Про дуже сильний, несамовитий вітер, заметіль.

  5. (Медицина) –

    Заст. У народній медицині: віспа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дичка, р. дички, д. дичці, з. дичку, о. дичкою, м. дичці, к. дичко

Більше записів