1. М’ясо диких тварин (звірів або птахів), що використовується в їжу.
2. (переносно) Про людину, яка поводиться грубо, невиховано, по-звірячому.
дичина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Не спорю,— говорит Дичина,— да притом же то извольте, голубушка моя, разсуждать, что вы с маленьких лѣт, как только родились, изволите по двору навозы разгребать, а я мое лѣтанье ежеденным опытом твердить принужденна.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |