дичина

[dɪt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Зоологія) –

    М’ясо диких тварин (звірів або птахів), що використовується в їжу.

  2. (Психологія) –

    (переносно) Про людину, яка поводиться грубо, невиховано, по-звірячому.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. дичини, д. дичині, з. дичину, о. дичиною, м. дичині, к. дичино

Більше записів