дичак

[dɪt͡ʃɑk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Зоологія) –

    Дика тварина, зокрема дикий кабан або дикий кінь, що народився та живе в природних умовах, на відміну від свійських тварин.

  2. (Ботаніка) –

    Дика рослина, що виросла самосійно в природі або здичавіла культурна рослина.

  3. (Психологія) –

    Переносно: про людину, яка веде відлюдний, некомунікабельний спосіб життя, уникає суспільства або відрізняється грубими, невихованими манерами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дичак, р. дичака, д. дичакові, з. дичака, о. дичаком, м. дичакові, к. дичаку

Більше записів