drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Р

  • розчервонілість

    1. Стан, коли щось або хтось набуває яскраво-червоного кольору, інтенсивне почервоніння.

    2. (переносне) Виражене збудження, сильне хвилювання, що проявляється у почервонінні обличчя (наприклад, від сорому, гніву або зніяковілості).

  • розчервонітися

    1. Набути яскраво-червоного кольору; сильно почервоніти (про предмети, поверхні тощо).

    2. Про особу: стати червоним у обличчя від сильного почуття (сорому, збентеження, гніву), фізичного напруження або спеки.

    3. Розгорітися, зайнятися яскравим червоним світлом (наприклад, про небо на світанку або в заходу).

  • розчерепити

    1. Розібрати, розібрати на частини, розібрати на складові елементи (зазвичай про конструкцію, механізм, будову).

    2. Розсунути, розвести в сторони, розкрити (розчерепити ноги, вії).

    3. Роз’єднати, розчепити (щось зчеплене, з’єднане).

  • розчерепитися

    Розпастися на частини, розвалитися (про предмети, конструкції).

    Розійтися, розсунутися в різні боки (про частини чогось, що мало бути з’єднаним).

    Перен. розм. Розійтися, роз’єднатися, втратити єдність (про колектив, групу людей).

  • розчереплювати

    1. Розколювати, розбивати на частини череп або щось тверде, схоже на череп.

    2. Перен. Розгадувати щось складне, заплутане; ретельно аналізувати, досліджувати до найдрібніших деталей (наприклад, думку, проблему, текст).

  • розчереплюватися

    1. Розколюватися, розділятися на частини, втрачати цілісність (первісно — про череп, голову).

    2. Перен. Розпадатися на складові частини, втрачати внутрішню єдність, цілісність (про явища, поняття, суспільні інститути тощо).

  • розчерк

    1. Власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої, навчальної та довідкової літератури.

    2. Застарілий термін для позначення способу, манери письма або малювання; почерк, штрих.

  • розчесаний

    1. Такий, що має розчісані, розпущені волосся або шерсть; розпущений, неохайний.

    2. Такий, що має розділений на прядки за допомогою розчісування; розділений гребінцем.

    3. Перен. Розпушений, злегка зім’ятий (про тканину, матерію).

  • розчесати

    1. Розділити волосся, шерсть, вовну тощо на окремі пасма за допомогою гребінця, щітки або іншого пристосування, надаючи їм охайного вигляду.

    2. Розпутати, розплутати щось сплутане (наприклад, нитки, мотузку).

    3. Розгладжувати, розрівнювати щось (наприклад, рідку суміш по поверхні).

    4. Розширити, збільшити розмір рани, подряпини або виразки, зачесавши її нігтями або гострим предметом.

    5. Розібрати, з’ясувати щось складне або заплутане (переносне значення).

  • розчесатися

    1. Розчісувати собі волосся, надавати зачісці охайного вигляду за допомогою гребінця, щітки тощо.

    2. Розгладжувати, розплутувати своє волосся, що збилося, зім’ялося.

    3. Розчісуючи, пошкодити або подразнити шкіру голови до появи ранок, подряпин.

    4. Перен., розм. Розсваритися, сильно посваритися з кимось; вступити в гостру суперечку.