Словник Української Мови
Буква
1. Розпастися на частини, зруйнуватися внаслідок удару, падіння, зношеності або внутрішнього руйнування (про споруди, предмети).
2. Звалитися, обвалитися (про насип, стелю, дах тощо).
3. Розпастися, припинити існування (про організацію, державу, союз).
4. Розслабитися, впасти духом, втратити волю до дії, опору.
5. Розсістися, прийняти незручну, розхлябану позу (про людину).
6. Розпастися, розірватися (про одяг, взуття).
7. Розкритися, розстебнутися (про одяг).
Приклад 1:
Ніч минала, громові розряди стрясали землею і морем, аж будинок ходив ходором і, здавалося, щохвилини міг розвалитися. Зненацька Стах побачив у кінці ще одного коридора постать, яка з не меншою рішучістю кинулась йому назустріч.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Розвалитися вона мала, на думку істориків, раніше, адже являла собою взірцевий «колос на глиняних ногах». • Царі III династії Ура породили безприкладного в історії Месопотамії бюрократичного монстра — «високоцентра- * На відміну від стародавніх єгиптян, жителі Месопотамії покійників не набальзамовували, а ховали в звичайних могилах, причому навіть без домовини, часом у глиняних посудинах.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”