руйнуватися

Втрачати цілісність, структуру або міцність; розпадатися на частини, ламатися, обвалюватися (про споруди, конструкції, предмети).

Зазнавати краху, розпаду, перестати існувати або функціонувати (про абстрактні поняття: плани, системи, стосунки тощо).

Про людину: втрачати фізичні чи моральні сили, здоров’я; приходити у знесилення, виснажуватися.

Приклади:

Приклад 1:
Римські дороги не були розраховані на таку вагу і поступово почали руйнуватися. Єдине, в чому середньовіччя випередило римлян, це було будівництво мостів, можливо, під впливом досвіду, набутого при спорудженні готичних соборів, але в ‘їзди на ці мости робилися неймовірно стрімкими.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”