оральність

[orɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. У лінгвістиці та культурології — властивість усного мовлення, а також сукупність особливостей мислення, тексту та культури, що ґрунтуються на першочерговому використанні усної форми мови (на противагу писемності).

  2. У фізіології та психології — поняття, що стосується першої, ротової стадії психосексуального розвитку дитини, коли джерелом задоволення є стимуляція ротової порожнини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оральність, р. оральності, д. оральності, з. оральність, о. оральністю, м. оральності, к. оральносте

Більше записів