руйнування

[rujnuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова руйнувати; знищення, пошкодження чогось до такого стану, коли воно втрачає цілісність, функціональність або вигляд.

  2. (Фізика) –

    Процес розпаду, занепаду, втрати міцності, стійкості або організації (про структури, системи, зв’язки тощо).

  3. (Техніка) –

    Фізичне або механічне знищення будівель, споруд, інженерних комунікацій внаслідок бойових дій, стихійного лиха чи інших руйнівних факторів.

  4. (Геологія) –

    У геології — процес руйнування гірських порід під впливом фізичних, хімічних та біологічних факторів; вивітрювання.

  5. (Техніка) –

    У техніці — втрата міцності, цілісності матеріалу або конструкції під дією навантажень, що призводить до їх пошкодження або знищення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. руйнування, р. руйнування, д. руйнуванню, з. руйнування, о. руйнуванням, м. руйнуванні, к. руйнування

Більше записів