руїна

1. Руїна — власна назва історичного періоду в Україні (друга половина XVII століття), що характеризується політичною кризою, громадянською війною та роздробленістю держави після смерті гетьмана Богдана Хмельницького.

2. Руїна — власна назва конкретної історичної доби, що охоплює час правління гетьманів Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Івана Брюховецького та інших, коли Гетьманщина зазнала внутрішніх міжусобиць та зовнішнього втручання сусідніх держав.

3. Руїна — термін у вітчизняній історіографії, яким прийнято позначати епоху деструктивних процесів, занепаду державності та втрати національної єдності в українській історії.

Приклади:

Приклад 1:
Однак уся ця руїна була потужно висвічена різнобарв­ ними світильниками і безліччю духмяних свічок — товстих і тонких, розташованих на сходах, ґалереях і у верхніх кімнатах. — Ваші плащі, — вклонився слуга-китаєць, виринувши перед ними у вестибулі і, як здалося Стахові, неприязно всміхаючись.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Руїна, Скрізь руїна… А винен хто?
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Години тяглися йому нескінченними вічностями; стелі й усій будівлі сумирного крамаря загрожувала щомить нагла руїна від вибухів його нетерплячки, і коли вона нарешті прийшла, хлопець прийняв її з усім палом юнацької пристрасті й того велетенського запасу сил, що приніс із собою на місто. VII В неділю, коли мала вернутись Надійка, Степан зробив надвечір генеральний огляд своїй одежі, попришивав не­певні ґудзики голкою, яку звик при собі на довгий час парубкування, витрусив френча й витер чоботи торбин­кою.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”