1. Те, що служить для прикрашання, надає чомусь гарного, вишуканого вигляду; прикраса, орнамент.
2. Розкішне, пишне оздоблення; розкіш, пишнота.
3. перен. Те, що надає чомусь особливої цінності, привабливості; окраса.
оздоба
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
П а в а — пір’їна павича як оздоба («в капелюх із павами його убрав»). П а в з а — перерва.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |