оздоба

1. Те, що служить для прикрашання, надає чомусь гарного, вишуканого вигляду; прикраса, орнамент.

2. Розкішне, пишне оздоблення; розкіш, пишнота.

3. перен. Те, що надає чомусь особливої цінності, привабливості; окраса.

Приклади:

Приклад 1:
П а в а — пір’їна павича як оздоба («в капелюх із павами його убрав»). П а в з а — перерва.
— Зеров Микола, “Камена”