руйнівний

1. Який спричиняє руйнування, знищення чогось; згубний, нищівний.

2. Який призводить до розпаду, підриває основи чогось; розкладальний.

3. Надзвичайно сильний за інтенсивністю, виразністю; приголомшливий, вражаючий.

Приклади:

Приклад 1:
Та коли цей початок і цей центр є всюди, а кола його ніде немає, то бачу в цьому цілому світі два світи, які становлять один світ: світ видимий і невидимий, живий і мертвий, цілий і руйнівний. Цей – риза, а той – тіло, цей – тінь, а той – дерево; цей – речовина, а той – образ, тобто основа, що містить речовинну грязь, як малюнок має свою фарбу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”