Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість дієслова мати лише один прямий додаток (іменник у знахідному відмінку без прийменника), який виражає об’єкт дії; категорія дієслів, що керують одним прямим додатком.
- (Математика) –
У математиці (теорія графів) — властивість орієнтованого графа, у якому між будь-якими двома вершинами існує не більше одного ребра (дуги) з фіксованим напрямком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноперехідність, р. одноперехідності, д. одноперехідності, з. одноперехідність, о. одноперехідністю, м. одноперехідності, к. одноперехідносте