обкладання

[obklɑdɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

Дія за значенням дієслова “обкладати” — покриття поверхні чого-небудь шаром чогось, оточення, огортання чимось з усіх боків.
(Медицина) Лікувальна процедура, при якій на тіло накладають гарячі або холодні предмети (наприклад, гірчичники, льодяні мішечки, грілки) для місцевого впливу.
(Історія, фінанси) Накладення податків, зборів, контрибуції; оподаткування.
(Рідко) Те саме, що облицювання — покриття стін, поверхонь облицювальним матеріалом (кахелем, плиткою тощо).

Граматичні форми:

н. обкладання, р. обкладання, д. обкладанню, з. обкладання, о. обкладанням, м. обкладанні, к. обкладання