руйнація

1. Дія за значенням дієслова “руйнувати”; процес повного або часткового знищення, розвалення будь-якої споруди, конструкції, структури.

2. Переносно: повне розпад, занепад, знищення чогось абстрактного (наприклад, планів, надій, економічної системи, здоров’я).

3. У техніці та будівництві: стан пошкодженого об’єкта після руйнування; руїни.

Приклади:

Приклад 1:
Крім того, відбувається значна руйнація та виведення з ладу закритого гончарного дренажу. Це в сукупності значно ускладнює або унеможливлює подальше використання пірогенно деградованих торфів для ведення сільськогосподарського виробництва.
— Тютюнник Григорій, “Вир”