Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “розвалити” — руйнування, знищення будь-якої споруди чи конструкції, приведення її до стану руїн.
2. Стан того, що розвалилося; руїни, обвалище, купа уламків.
3. Переносно: повний занепад, крах організації, системи, держави або здоров’я людини.
Приклад 1:
Ростислав Коломієць — режисер, педагог, мистецтвознавець, письменник, перекладач — жив в епоху тріумфу соціалістичного реалізму в українському радянському мистецтві, нині живе в часи розвалення СРСР і створення незалежної держави Україна. І, також далекий від кон’юнктури, стверджує в українському мистецтві загальнолюдські цінності.
— Самчук Улас, “Марія”