1. Метод навчання глухих та слабочуючих людей, що базується на розвитку усного мовлення та читання з губ без використання жестової мови.
2. У лінгвістиці та культурології — акцент на усній формі мови, усній традиції та їх перевазі над письмовою в певних культурах або текстах.