рученька

1. Зменшувально-пестливе від слова “рука” — маленька, ніжна або мила рука, часто вживається щодо дитячих рук або в ласкавому звертанні.

2. (переносно) Про витончений, акуратний почерк або манеру письма.

3. (техн., заст.) Назва різних ручних пристроїв або частин механізмів, що мають вигляд або функцію невеликого важеля, рукоятки.

Приклади вживання

Приклад 1:
— а рученька в її, мов лелієнька. Ілашко аж нестямився.
— Невідомий автор, “197 Vibrani Povisti Iurii Fied Kovich”

Частина мови: іменник (однина) |