Словник Української Мови
Буква
1. Призначений для рук, пов’язаний з руками або призначений для виконання руками (на відміну від автоматичного, механічного).
2. Такий, що приручений, звик до людини, не боїться її та кориться їй (про тварин).
3. Який виконується вручну, без застосування машин або значної механізації.
4. Невеликий, портативний, зручний для утримання в руці або перенесення.
Приклад 1:
Причини — брак фінансів (Лесі треба було тут купити ручний комп’ютер), факт, що книжки Романа — «академічні» (з примітками, бібліографіями та ін. ), а наше видання (хоч буде необхідні примітки) радше розраховане на неакадемічного читача.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Назвіть основні способи збору первинної інформації: a обробка даних статистичної й бухгалтерської звітності; b спостереження, експеримент, опитування; c ручний, механізований й автоматизований; d універсальні й спеціалізовані.
— Самчук Улас, “Марія”