ручний
[rut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Призначений для рук, пов’язаний з руками або призначений для виконання руками (на відміну від автоматичного, механічного).
-
Такий, що приручений, звик до людини, не боїться її та кориться їй (про тварин).
-
Який виконується вручну, без застосування машин або значної механізації.
-
Невеликий, портативний, зручний для утримання в руці або перенесення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ручний, р. ручного, д. ручному, з. ручного, о. ручним, м. ручнім