рука

[rukɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Анатомія) –

    Верхня кінцівка людини від плечового суглоба до кінчиків пальців, орган, що виконує функції рухів, хватального діяння та тактильного сприйняття.

  2. (Медицина) –

    Частина цієї кінцівки від зап’ястя до кінчиків пальців (кисть).

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: символ влади, сили, впливу або діяння (наприклад, “рука правосуддя”, “бути під чиєюсь рукою”).

  4. (Мистецтво) –

    Переносно: манера, стиль письма, творчості або виконання (наприклад, “впізнати руку майстра”).

  5. (Лінгвістика) –

    Заст. або в окремих виразах: символ обіцянки, згоди на шлюб, підтримки (наприклад, “просити чиєїсь руки”, “подати руку допомоги”).

  6. (Соціологія) –

    У виразах: людина як джерело праці, допомоги або як носій певної дії (наприклад, “потрібні робочі руки”, “це справа його рук”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рука, р. руки, д. руці, з. руку, о. рукою, м. руці, к. руко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Махнутьрукою! Розiллять вино!
    Хай крикне хтось — хай буде завiрюха, —
    Ах, як я хочу вiднайти вiкно
    У сiрiм мурi одностайних рухiв!
    — Олена Теліга

Більше записів