розбивання

1. Дія за значенням дієслова “розбивати” — поділ чогось цілого на частини, руйнування, розколювання.

2. (у математиці, інформатиці) Процес поділу даних, задачі або об’єкта на менші, окремі частини для зручності обробки чи аналізу.

3. (у спорті, зокрема в більярді) Початковий удар, при якому піраміда з куль розсіюється по ігровому полю.

Приклади вживання

Приклад 1:
Подібне розбивання хвил ьової п о- верхні S на зони можна виконати, прові в- ши з точки М концентричні сфери раді у- сами 2L λ+ ; 22L λ+ ; 23L λ+ ; … 2mL λ+ . Точки сфери S, що лежать від точ ки М на відстанях 2L λ+ ; 22L λ+ ; 23L λ+ і т.д.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Ти розвивав передо мною свій улюблений план перенесення камеральних дібр під заряд краю, закладання на тих добрах вільних хліборобських спілок при участі селян і інтелігентів, ступневого викуплювання панських дібр і парцеляції їх таким спілкам, ступневого розбивання теперішніх сіл на групи фільварків, удержуваних такими спілками. Іншим разом я так любила слухати тих твоїх реформаторських планів.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 3:
Перший спосіб Для розбивання рядка на слова ( лексеми) застосовуватимемо функцію strtok(), яка має два аргументи: рядок, який треба розбити на лексеми, і ря- док, який містить символи-розділювачі. Перший виклик функції strtok у програмі t = strtok(s, ” .,;?
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Частина мови: іменник (однина) |