розірватися

1. Різко розділитися на частини внаслідок сильного натягу, удару або внутрішнього тиску; лопнути, розійтися швами.

2. Перестати існувати, припинитися (про зв’язки, стосунки, угоду тощо).

3. Раптово припинитися, обірватися (про звук, голос).

4. Зненацька початися, пролунати (про звук, особливо постріл, вибух).

5. Розпастися, зазнати краху (про організацію, об’єднання).

6. З великою силою кинутися кудись, різко змінити напрям руху.

Приклади вживання

Приклад 1:
Серце калатало, як навіжене, неначе мало ось-ось розірватися, думка бігла шалено — «Що робити?! Що робити?!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: дієслово () |