вибухати

[ʋɪbuxɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Різко розширюватися з великою силою внаслідок внутрішнього тиску, хімічної реакції тощо, супроводжуючись звуковим ударом, полум’ям, утворенням продуктів горіння та руйнуванням; зазнавати вибуху.

  2. (Психологія) –

    Раптово та бурхливо проявлятися, починатися (про почуття, явища, процеси).

  3. (Лінгвістика) –

    Різко та гучно починати сміятися, плакати, кричати тощо.

  4. (Ботаніка) –

    Розкриватися, розпукуватися раптово та інтенсивно (про бруньки, квіти).

  5. (Лінгвістика) –

    Розмовне. Дуже швидко рухатися, їхати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вибухаю, ти вибухаєш, він вибухає, ми вибухаємо, ви вибухаєте, вони вибухають

Більше записів