Значення
- (Фізика) –
Різко розширюватися з великою силою внаслідок внутрішнього тиску, хімічної реакції тощо, супроводжуючись звуковим ударом, полум’ям, утворенням продуктів горіння та руйнуванням; зазнавати вибуху.
- (Психологія) –
Раптово та бурхливо проявлятися, починатися (про почуття, явища, процеси).
- (Лінгвістика) –
Різко та гучно починати сміятися, плакати, кричати тощо.
- (Ботаніка) –
Розкриватися, розпукуватися раптово та інтенсивно (про бруньки, квіти).
- (Лінгвістика) –
Розмовне. Дуже швидко рухатися, їхати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вибухаю, ти вибухаєш, він вибухає, ми вибухаємо, ви вибухаєте, вони вибухають