розриватися

1. Розділятися на частини, розчленовуватися внаслідок сильного натягу, удару або внутрішнього тиску; тріскатися, лупатися.

2. Розпадатися, припиняти існування як єдине ціле (про зв’язки, стосунки, угоди тощо).

3. Бути переповненим, відчувати сильне внутрішнє напруження (часто про почуття).

4. Намагатися одночасно виконувати кілька справ, бути в декількох місцях; не встигати щось робити через надмірну кількість обов’язків.

5. (у пасивному стані) Піддаватися розриву, руйнуванню від відповідного впливу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Припинити дихати, думати, розриватися від емоцій. Ти бачиш перед собою холодний камінь, який залишиться таким довго, так довго, що ти й уявити собі не можеш.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: дієслово () |