розійтися

1. Рухаючись у різних напрямках, віддалитися один від одного; розібратися, розігнатися (про групу людей, тварин тощо).

2. Припинити спільне життя, стосунки, зв’язки; розлучитися (подружжя, коханці).

3. Роз’єднатися, перестати бути з’єднаним, цілісним (про матеріал, частини предмета, шви тощо).

4. Розповсюдитися, поширитися серед людей (про чутки, поголоски, новини).

5. Зникнути, розвіятися (про хмари, туман, смуток).

6. Розміститися, зайняти місця (про людей у приміщенні, театрі тощо).

7. Розпродатися повністю (про товар у магазині).

8. Проявити розбіжності в думках, поглядах, інтересах; не дійти згоди.

Приклади вживання

Приклад 1:
Могли шляхи індоаріїв та іранців розійтися ще до прибуття останніх в Іран, тобто десь у Середній Азії. Не відомо точно, якою була міграція індоаріїв до Індії.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: дієслово () |