1. Широко відкривати рот, пащу, дзьоб тощо; роззявляти.
2. Розкривати, розчиняти щось широко, надмірно (наприклад, двері, вікно, ворота).
3. Перен., розм. Неуважно дивитися, витріщати очі; роззявляти рота (від цікавості, здивування).
Словник Української
Буква
1. Широко відкривати рот, пащу, дзьоб тощо; роззявляти.
2. Розкривати, розчиняти щось широко, надмірно (наприклад, двері, вікно, ворота).
3. Перен., розм. Неуважно дивитися, витріщати очі; роззявляти рота (від цікавості, здивування).