1. Широко відкривати рот, пащу, дзьоб тощо; роззявляти.
2. Розкривати, розчиняти щось широко, надмірно (наприклад, двері, вікно, ворота).
3. Перен., розм. Неуважно дивитися, витріщати очі; роззявляти рота (від цікавості, здивування).
роззявляти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
3 Не шкірити зуби, не роззявляти рота, а сміятися в серці (лат.). 4 С е й єсть друг наш — Даніил Варсава.— Цими словами Сковорода відтворює автопортрет, протиставляючи власне життя гріховним плотським устремлінням честолюбних ченців.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |