розмір

1. Величина чого-небудь, виражена в певних одиницях (довжини, площі, об’єму тощо); габарит, обсяг.

2. Числова характеристика геометричної фігури або тіла, що визначає її протяжність (наприклад, довжину, ширину, висоту).

3. Встановлена міра, норма, обсяг чого-небудь (наприклад, розмір виплат, розмір штрафу).

4. У математиці — кількісна характеристика множини (наприклад, розмір матриці).

5. У верстуванні та поліграфії — величина, що визначає площу сторінки, ілюстрації, шрифту тощо.

6. У музиці — встановлений темп, метр, ритмічна організація музичного твору або його частини.

7. У поезії — кількість складів у віршованому рядку, що є основою віршового метру.

8. У техніці — числове значення параметра виробу, деталі, одягу або взуття, що відповідає певній стандартній шкалі.

Приклади вживання

Приклад 1:
В найбільш загальному виразі можна сказати, що кожне польське підприємство здійснює свій власний , авторський вибір щодо способу реалізації логістичних процесів залежно від таких чинників, як: 1) розмір фірми; 2) галузь, до якої фірма належить; 3) регіон чи євро регіон, де вона знаходиться; 4) широта асортименту товарів/послуг, що виробляються; 5) форма власності – державна, приватна; 6) величина (частка) закордонного капіталу; 7) форма інтернаціоналізації виробництва; 8) місце логістики в організаційно – управлінській структурі фірми; 9) рівень інформатизації в стратегічних та оперативних рішеннях; 10) термін створення та час її функціонування на ринку. Дуже часто авторські, унікальні за своєю сутністю методи, технічні та технологічні рішення, що застосовуються в логістичних процесах підприємств знаходяться під пильною охороною, оскільки трактуються як важливий чинник отримання конкурентної переваги на ринку.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Чоловік платив за наречену калим, тому, хоча розмір посагу й перевищував розмір викупу (§ 162—164), вважав її своєю власністю, навіть міг продати її та дітей у рабство. Сімейне майно належало чоловікові і після його смерті діставалося не вдові, а старшому синові, на якого покладалися турботи про посмертний культ батька.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Тому іон і- зований газ можна вважати пла змою, якщо його об’єм V у б а г а т о р а з і в б і л ь ш и й в і д об’ємів 3D областей газу, в яких можливі помітні випадкові відхилення від нуля с у- ми позитивних і негативних зар ядів, що зумовлені тепловим рухом іонів і електр о- нів: 3DV >> , де D – характерний розмір, який називається дебаївським радіусом екранування. Дебаївський радіус екранування з а- лежить від температури Т плазми, зарядів і концентрації електронів та іонів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |