1. Який має ритм, підпорядкований ритмові; що відбувається з певною періодичністю, чергуванням.
2. Музичний, мілодійний; що відзначається правильним чергуванням звуків, інтонацій.
3. У поетиці: властивий віршові, заснований на ритмі; розмірений.
ритмічний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Цей спокійний ритмічний жест люляв потомлену Данькову душу, його хилило на сон, він одпочивав в одному темпі з переможцем. І в міру того, як серце стало битися повільніше, думки почали весело вовтузитись, чіпляючись одна за одну, одкушуючи одна в одної хвости, збиваючись у купу, спливаючись, засинаючи.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”
Частина мови: прикментик () |