Словник Української
1. Відстань між двома сусідніми однорідними предметами (наприклад, кроками, зубцями, нитками різьби), що вимірюється по прямій лінії.
2. Відстань між осями коліс або гусениць транспортного засобу.
3. Розташування, напрямок чого-небудь, що розходиться в різні боки (наприклад, вулиць, доріг, балок).
4. Розбіжність, незгода в думках, поглядах, інтересах.
5. (заст.) Витрата, витрачання матеріальних цінностей, коштів, енергії тощо.
1. Який стосується розходження, роз’єднання або розташування у різних напрямках (про лінії, шляхи тощо).
2. У техніці: такий, що регулює, витрачає або відводить щось (наприклад, про клапан, патрубок).
3. У фінансах: який стосується витрачання коштів, витрат; витратний.
1. (іст.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — посадова особа, яка відповідала за збір податків, судових мит, а також за адміністративне управління певною територією (волостю, повітом); збирач податків, митник.
2. (іст.) У запорозькому козацтві — особа, відповідальна за господарські справи, постачання та розподіл продовольства, амуніції та іншого майна в курені або війську; інтендант, економ.
3. (перен., рідко) Той, хто розтрачує, марно витрачає майно або кошти; марнотрат.
1. Розлити рідину (переважно під час пиття або перенесення), обляпати щось нею через необережність або незграбність.
2. Розбавити, зробити надто рідким, розвести водою або іншою рідиною (про їжу або напій).
3. Перен. Розтягнути у часі, виконувати повільно, без енергії, недбало; розпустити, розбалакати.
1. Розлитися, пролитися через необережність (про рідину).
2. Розм’якнути, розкиснути від надмірної вологи або тривалого перебування у воді.
3. Перен., розм. Стати млявим, нездатним до рішучих дій; розпуститися, розніжитися.
1. Розливати, проливати рідину (переважно неохайно або через необережність), внаслідок чого вона потрапляє на щось.
2. Розбовтувати, розмішувати рідину, в якій є тверді частинки, збиваючи осад або порушуючи її однорідність.
3. Перен. Розпускати, розголошувати щось, що мало б залишатися прихованим (наприклад, таємницю, плітки).
1. Розливатися, виливатися через край (про рідину).
2. Розбризкуватися, розплескуватися при необережному питті або переливанні.
3. Перен. Розмовляти багато, швидко та недоладно, говорити безладне, незв’язне.
1. Розлити, пролити рідину, розкидати щось сипуче різкими, недбалими рухами або через необережність.
2. Розбризкати, розплескати рідину, зробивши широкий розмах.
3. Перен. Розповсюдити, рознести (часто про чутки, новини, інформацію).
1. Розлитися, розбризкатися через хльоскання, нестриманий рух рідини.
2. Перен. Розгорнутися широко, інтенсивно (про явище, процес, діяльність тощо).
3. Розм. Почати говорити багато, швидко та з запалом, часто нестримано.
1. Різко, нестримно заплакати, заридати, часто після тривалого стримування емоцій.
2. (перен., розм.) Проявити надмірну, часто нестриману емоційність у висловлюваннях, поведінці.