Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “роз’єднати”; стан за значенням дієслова “роз’єднатися”: припинення зв’язку, єдності, контакту між кимось або чимось; роз’єднання.
2. Техн. Пристрій або елемент, що забезпечує можливість швидкого розділення (від’єднання) частин механізму, електричного кола, трубопроводу тощо.
Приклад 1:
Але ж бажалося б бачити таке profession de foi у формі, не маючій характеру роз’єднання, а просто як вираз свого переконання. Галицькі народовці, певно, прилучилися б до засад усім відомих, недостачею котрих до цього часу ніхто не дорікав нашому народному напрямкові.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Приклад 2:
Яку ключову зв’язку повинен перерізати хірург для роз’єднання в даному суглобі? А.Lig.bifurcatum B.Lig.cuneocuboideum dorsale C.Lig.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”
Приклад 3:
Процес роз’єднання електронної пари вимагає певних витрати енергії, при цьому атом буде 103 збудженим і, відповідно, буде володіти більшим запасом потенційної енергії, ніж атом в основному (вільному) стані. Для багатьох атомів валентність залежно від умов змінюється.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”