Значення
-
Стан, коли щось роз’єднано, не має зв’язку, єдиної структури або цілісності; відсутність єдності, зв’язності.
-
Почуття внутрішньої відокремленості, відчуженості від оточення, інших людей або від самого себе; психологічна ізольованість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. роз'єднаність, р. роз'єднаності, д. роз'єднаності, з. роз'єднаність, о. роз'єднаністю, м. роз'єднаності, к. роз'єднаносте