рішучий

1. Такий, що здатний швидко приймати рішення та діяти наполегливо, без вагань; різкий, енергійний у намірах і вчинках.

2. Який виражає твердість, наполегливість, непохитність у досягненні мети.

3. Який є вирішальним, має найважливіше значення для подальшого розвитку подій; ключовий, переломний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Семіти здійснили рішучий крок у бік здорового глузду, коли вирі­ шили його обрізати. Ще інші раси пішли далі — від обрі­ зання до відрізання, на­ приклад, акефали, в яких згадане відрізання служило необхідною передумовою шлюбної ініціяції.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Щодо вавилонської знаті, то її більше влаштовував прямий і рішучий перський цар Кір II, аніж політичний крутій Набонід, за спиною якого вона розпочала таємні переговори з персами. Набонід спішно повернувся до Вавилону.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Його імперські замашки наштовхнулися на рішучий супротив греків. До середини V ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: прикментик () |