1. Який не підлягає оскарженню, спростуванню або перегляду; остаточний, беззаперечний, категоричний.
2. Який висловлюється категорично, без можливості заперечення або обговорення; рішучий, ультимативний.
безапеляційний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якийсь внутрішній, безапеляційний наказ. Під тиском його творчого пресу із первісного плану спливала геть уся рідина, випадковості, дешеві ефекти й трагедії, зайві розмови й епізоди, і от лишилась загускла, пружна маса, що трималась уже форми під дальшим здушенням.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикметник () |