безапеляційний
[bɛzɑpɛljɑt͡sijnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Юриспруденція) –
Який не підлягає оскарженню, спростуванню або перегляду; остаточний, беззаперечний, категоричний.
- (Лінгвістика) –
Який висловлюється категорично, без можливості заперечення або обговорення; рішучий, ультимативний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безапеляційний, р. безапеляційного, д. безапеляційному, з. безапеляційного, о. безапеляційним, м. безапеляційнім