Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “розхльостувати” — інтенсивне, нестримне розгойдування, розмахування чимось гнучким або рідким, що призводить до розбризкування, хаотичного розкидання.
2. Переносно — нестримне, швидке поширення, розповсюдження чогось (часто негативного), що набуває великого розмаху та виходить з-під контролю.
1. Розв’язувати, розмотувати, розпускати щось зхльостане, зв’язане або зібране в пучок (наприклад, волосся, кіски, мотузку).
2. Перен. Розпушувати, робити безладним, неохайним, розпускати (наприклад, про зачіску, одяг).
3. Перен., розм. Приводити до стану розгульності, розбещеності, розпусти; давати волю пристрастям, бажанням.
1. Розпадатися, розкриватися, розхитуватися (про одяг, тканину тощо).
2. Розкриватися, розпадатися, ставати розхльостаним (про воду, рідину).
3. Перен. Ставати розкутим, розв’язаним, втрачати стриманість у поведінці, словах.
1. Властивість за значенням прикметника “розхлюпаний”; нездатність до організованих, чітких дій; неакуратність, неохайність у вчинках, поведінці або виконанні справ.
2. Розпливчастість, невиразність, відсутність чіткості у мовленні або думках.
3. Рідко. Властивість за значенням прикметника “розхлюпаний” у фізичному сенсі; стан чогось рідкого, що легко розплескується, хлюпає.
1. Розлити, пролити рідину, розплескати її навколо, зробивши щось мокрим або забрудненим.
2. Розбавити, розробити рідину, надто сильно розмішавши або додавши води, через що вона втрачає густоту або належну консистенцію.
3. Перен. Розпустити, розбалакати, почати говорити щось надто розлоге, несхоплене або беззмістовне.
1. Розлитися, пролитися через краї посудини внаслідок поштовху, хитавиці тощо; розлитися хлюпаючи.
2. Стати мокрим, промокнути від води, рідини, що потрапила на щось або розлилася.
3. Розм’окнути, розкиснути, перетворитися на рідку кашу (про їжу, ґрунт тощо).
4. Перен., розм. Розпуститися, втратити дисципліну, стати незграбним, неохайним (про людину).
1. Розпадатися на частини, розлітатися від сильного удару або тиску; руйнуватися.
2. Розстелятися, розкидатися безладно (про волосся, одяг тощо).
3. Розбігатися, розходитися в різні боки (про людей, тварин).
4. Розтягуватися, втрачати форму, розпорюватися по швах (про одяг, взуття).
5. Перен. Втрачати цілісність, єдність; розпадатися (про колектив, об’єднання).
1. Який отримав схвалення, високу оцінку, визнання; схвалений, високо оцінений.
2. Який став відомим, популярним завдяки захопленим відгукам або похвалі; розрекламований, розславлений.
Розхваленість — властивість за значенням прикметника “розхвалений”; стан, коли щось або хтось надмірно розхвалений, перебільшено оцінений.