розлитися

Приклад 1:
Низом залі вже стелився чимраз голосніший шепіт, щоб розлитися тишею, коли дадуть завісу; та коли, призвичаївшись до освітлення, Іван Семенович з Куницею рушили наперед широченьким проходом, на них з усіх боків затикано, а хтось навіть на голос кинув: «Та не човгайте ж так, дикуни!» Іван Семенович хотів уже відповісти щось зле й ущіп-ливе, коли це почув, як голосно, — здалось йому, що за ними й музики не чути, — риплять його черевики. Він зщулився й, затримуючи дихання, навшпиньки наздогнав Куницю.
— Тютюнник Григорій, “Вир”