Древослів

Словник Української Мови

розтікатися

Буква

1. Розливатися, розповзатися, поширюватися в різні боки (переважно про рідину, а також про дим, туман тощо).

2. Перен. Поширюватися, охоплювати собою якусь площу або простір (про звуки, світло, запах).

3. Перен. Ставати менш чітким, виразним; розмиватися, втрачати визначеність (про контури, форми, лінії).

4. Розсуватися, розступатися, даючи дорогу (про натовп, стрій).

5. Роз’їжджатися, розходитися в різні боки (про транспорт, людей).

6. Розтягуватися, поширюватися на великій площі (про територію, поселення).

7. Перен., розм. Говорити дуже багато, довго і незв’язно; розлогуватися.

Приклади вживання

Приклад 1:
Уламки міста, купи залишків, посткатастрофне сміття, що творили нереальний, але достатньо плаский, хоч і горбистий ландшафт, набираючи води, починали ріднути, розчинятися, розтікатися, вирувати й пінитися, закипати і випускати бульбашки газу, що самозагорався від контакту з повітрям, а тонкі язички блакитного полум’я швидко всіювали землю подобою космічної кислотно-ацетатної трави, якою невдовзі був покритий увесь видимий суходіл. Із пінистого варива потроху почали виповзати мацаки найглейкіших фракцій: вони мали консистенцію гончарної глини, але були липкі, як рідка ґума, і затягували в своє нутро незгірш ніж трясовина.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів