Словник Української
1. Привести в стан хвилювання, збудження, занепокоєння; розворушити, розбурхати.
2. (переносне значення) Викликати сильне хвилювання, бурю почуттів або емоцій у когось.
3. (переносне значення, рідше) Зробити хвилястим, нерівним; порушити спокійну поверхню чогось (наприклад, води).
1. Втратити спокій, стати збудженим, схвильованим через сильні емоції (переважно тривогу, хвилювання, нетерпіння).
2. Про море, водну поверхню: стати хвилястим, почати сильно хвилюватися; втратити спокійну гладь.
3. Розм. Про людину: стати надто емоційним, екзальтованим, втратити контроль над своїми почуттями.
1. Почати хворіти, захворіти, відчути ознаки хвороби.
2. Захворіти серйозно, важко, на тривалий час.
Починати хворіти, ставати хворим; захворювати.
Ставати все більш хворим; погіршувати свій стан здоров’я, зазвичай внаслідок тривалого або нелікованого захворювання.
1. Відкритий простір між двома предметами, що розходяться в різні боки; щілина, проміжок, розколина.
2. Те саме, що розхилення — стан за значенням дієслова «розхилити» або «розхилитися»; дія за значенням дієслова «розхиляти» або «розхилятися».
3. Розгалуження, роздвоєння чогось (наприклад, стовбура дерева, дороги).
4. Розмах, амплітуда коливального руху (наприклад, маятника).
1. (Про предмети, конструкції) Такий, що розхилився, відхилився від початкового положення, став нещільним, нерівним або зі щілиною.
2. (Переносно, про людину) Розслаблений, незібраний, що втратив фізичну або емоційну стрункість, підтягнутість.
Розхилистий (прикметник) — такий, що має властивість розхилятися, відкриватися, розкриватися навстіж; широко відкритий, розчепірений.
Розсунути, розвести в сторони, зробити ширшим відкритий простір між чимсь (наприклад, розхилити віконниці, розхилити пологи намети).
Розкрити навстіж, широко відчинити (наприклад, розхилити двері, розхилити вікно).
Перен. Розкрити, відкрити для сприйняття, зробити доступним (наприклад, розхилити душу, розхилити таємницю).
1. Розкритися, розчинитися, відхилитися навскіс або у різні боки (про двері, вікна, стулки тощо).
2. Розсунутися, розійтися вбік, ушир (про краї одягу, полотнища, щілину тощо).
3. Перен. стати менш замкнутим, скупченим; розкритися для спілкування, виявити свою сутність.
Який має властивість розхилятися, розкриватися у різні боки; що розходиться, розкривається віялом.